Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции «Современные направления теоретических и прикладных исследований ‘2009». Том 29. История, Государственное управление, Сельское хозяйство. – Одесса: Черноморье, 2009. – 95 с. – С. 65–68.
Відповідно до Статті 3 Конституції України, держава відповідає перед людиною за свою діяльність [1]. Численні соціологічні опитування дають різні (часто протилежні) оцінки діяльності Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів та інших органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оцінка діяльності Кабінету Міністрів, відповідно до Статті 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», проводиться щотижня у дні проведення пленарних засідань Верховної Ради України під час проведення «Години запитань до Уряду», коли члени Кабінету Міністрів України відповідають на запитання народних депутатів України [2]. Задоволення депутата результатом діяльності Уряду істотно залежить від його належності до певної фракції.
З практичної точки зору проблема полягає у відсутності єдиних загальновизнаних критеріїв оцінки діяльності. Кожен «оцінювач» користується особистим набором критеріїв та шкалою їх значень. Тому він приймає своє рішення щодо оцінки діяльності органів державного управління.
Наукова проблема пов’язана зі слабим розвитком якісних (не кількісних) методів підтримки прийняття рішень. Словесний (вербальний) опис більш притаманний складним, неструктурованим, неформалізованим ситуаціям, що превалюють в державному управлінні.
Для вербального аналізу й оцінки діяльності органів державного управління найбільш пасують методи порядкової класифікації [3]. Але їх використання обмежується або кількістю критеріїв і довжиною шкал, або часом виконання. Тому ці методи необхідно адаптувати до аналізу діяльності органів державного управління, де ситуації можуть описуватись будь-якою кількістю критеріїв з довільною довжиною шкал і обмеженим часом для прийняття рішення.
Таким чином, актуальною є задача розробки підходу до створення порядкової класифікації, що дозволяє аналізувати діяльність органів державного управління без будь-яких обмежень на кількість критеріїв, довжину шкал та час виконання.
Пропонується створювати порядкову класифікацію без участі людини, яка приймає рішення (ЛПР).
Нехай ЛПР для оцінки та аналізу діяльності органів державного управління користується 12 критеріями, кожен з яких має по 3 значення. Можливі критерії оцінки діяльності Уряду та їх значення наведені у табл. 1.
Таблиця 1
Критерії оцінки діяльності Уряду
|
№ |
Критерій |
Значення критерію |
||
|
найкраще |
середнє |
найгірше |
||
| 1 | Реагування на звернення громадськості | вчасне | невчасне | відсутнє |
| 2 | Підвищення заробітної плати працівників освіти | випереджальне | вповільнене | немає |
| 3 | Обсяг фінансування наукових досліджень | збільшено | як завжди | зменшено |
| 4 | Матеріально-технічна база культурних закладів | зміцнена | без змін | знищена |
| 5 | Фінансування охорони здоров’я | належне | недостатнє | мінімальне |
| 6 | Заняття масовим спортом | доступне всім | не для всіх | недоступне |
| 7 | Рівень захисту населення від природних катастроф | підвищений | нормальний | знижений |
| 8 | Притулки для неповнолітніх | реорганізовані | в наявності | закриті |
| 9 | Основні фонди житла | відновлено | без змін | зруйновано |
| 10 | Виконання рішень судів | неухильне | є відхилення | відсутнє |
| 11 | Податкове навантаження | знижено | не змінилось | підвищено |
| 12 | Перехід Збройних Сил на контрактну основу | завершено | розпочато | відмінено |
Критерії та їх значення ЛПР може визначити після ознайомлення з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України [4].
У прикладі, що розглядається, існує 531 441 різних варіантів оцінки діяльності Уряду. Нехай в результаті аналізу ЛПР може зробити один з трьох наступних висновків:
– діяльність Уряду покращала життя країни;
– діяльність Уряду не змінила життя країни;
– діяльність Уряду погіршала життя країни.
Тоді ЛПР для свідомого прийняття рішення необхідно мати порядкову класифікацію всіх 531 441 можливих варіантів оцінки. У першому класі будуть альтернативи, досягнення яких визначає успішну діяльність Уряду, до другого класу відносяться альтернативи, що визначають не результативну діяльність, альтернативи третього класу характеризують невдалу діяльність Уряду.
Яким вимогам повинна задовольняти така порядкова класифікація? Який має бути розподіл альтернатив між класами? Питання, що вірно поставлені, вже містять в собі відповідь – розподіл повинен задовольняти нормальному закону.
Іншими словами, в першому та третьому класах не повинно бути забагато альтернатив. Найбільша кількість альтернатив повинна знаходитись у другому класі. В першому та третьому класах повинна бути приблизно однакова кількість альтернатив.
Позначимо альтернативи вектором, що має дванадцять компонентів. Перший компонент визначає значення першого критерію, другий компонент – значення другого критерію і т.д. Найкращі значення компонентів позначимо 1, середні – 2, найгірші – 3. Приклад шкали критерію № 1 наведено на рис. 1.
Рис. 1 «Шкала критерію Реагування на звернення громадськості»
Таким чином, найкраща альтернатива має вигляд вектора, всі дванадцять компонентів якого дорівнюють одиниці: (1, 1, 1, 1, 1, 1, 1, 1, 1, 1, 1, 1).
Вагою альтернативи назвемо суму компонентів відповідного вектора. Найкраща альтернатива має найменшу вагу – 12. Чим гірше альтернатива, тим більше її вага. Найгірша альтернатива має найбільшу вагу – 3·12=36.
Краща альтернатива не повинна належати до гіршого класу, а гірша – до кращого. Тому найкраща альтернатива має бути в першому класі, а найгірша – в третьому. «Типовим представником» другого класу буде альтернатива, що має середні значення за всіма критеріями, з вагою 2·12=24.
Як розподілити всі інші альтернативи між трьома класами? Як визначити межу між класами? Приклад розподілу альтернатив наведений у табл. 2.
Таблиця 2
Розподіл альтернатив між трьома класами
|
Клас |
Представник класу |
Ваги альтернатив |
Кількість альтернатив |
|
І |
(1,1,1,1,1,1,1,1,1,1,1,1) |
12-18 |
13 170 |
|
ІІ |
(2,2,2,2,2,2,2,2,2,2,2,2) |
19-29 |
505 101 |
|
ІІІ |
(3,3,3,3,3,3,3,3,3,3,3,3) |
30-36 |
13 170 |
Нехай Кабінет Міністрів розпочав свою діяльність с середніх оцінок за всіма критеріями. Якщо Уряду вдалось покращити значення хоча б половини критеріїв, тоді ЛПР буде вважати його діяльність успішною, інакше діяльність Уряду не змінила життя країни, навіть за умови покращення значень 5 із 12 критеріїв. Якщо Уряд погіршив значення не менш, ніж половини критеріїв, тоді ЛПР буде вважати його діяльність невдалою, інакше діяльність Уряду не змінила життя країни, навіть за умови погіршення значень 5 із 12 критеріїв.
Нехай існує інша ЛПР (назвемо його ЛПР-2 на відміну від розглянутої ЛПР-1), що користується такими ж критеріями та шкалами їх значень, але розподіляє альтернативи між п’ятьма класами так, як наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Розподіл альтернатив між п’ятьма класами
|
Клас |
Представник класу |
Ваги альтернатив |
Кількість альтернатив |
|
І |
(1,1,1,1,1,1,1,1,1,1,1,1) |
12-14 |
91 |
|
ІІ |
(1,1,1,1,1,1,2,2,2,2,2,2) |
15-20 |
57 629 |
|
ІІІ |
(2,2,2,2,2,2,2,2,2,2,2,2) |
21-27 |
416 001 |
|
ІV |
(2,2,2,2,2,2,3,3,3,3,3,3) |
28-33 |
57 629 |
|
V |
(3,3,3,3,3,3,3,3,3,3,3,3) |
34-36 |
91 |
Нехай Уряд розпочав свою діяльність с середніх оцінок за всіма критеріями. Якщо йому вдалось покращити (погіршити) значення 4 критеріїв, тоді ЛПР-2 буде вважати, що діяльність Уряду трохи покращала (погіршала) життя країни. Але ЛПР-1 в обох випадках визнає, що діяльність Уряду не змінила життя країни.
Розглянутий підхід пропонує ЛПР готовий шаблон порядкової класифікації, що дозволяє аналізувати діяльність органів державного управління без будь-яких обмежень на критерії та час виконання, тому що він створювався без участі ЛПР, але може адаптуватися до переваг ЛПР шляхом зміни меж класів. Різний розподіл альтернатив на класи дозволяє пояснити, чому ЛПР по різному оцінюють діяльність органів державного управління.
Література:
1. Конституція України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське видавництво, 2007. – 64 с.
2. Закон України «Про Кабінет Міністрів України»: за станом на 10 червня 2008р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське видавництво, 2008. – 40 с.
3. Ларичев О.И. Вербальный анализ решений. – М.: Наука, 2006. – 181 с.
4. Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» / Кабінет Міністрів України. — К., 2008. — 72 с.