Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст : матеріали наук. практ. конф., Дніпропетровськ, 15-16 трав. 2009 р. / за заг. ред. С.М. Серьогіна. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – 310 с. – С. 177–178.
Відповідно до статті 85 Конституції України [1] Верховна Рада України визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики держави та затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального та національно-культурного розвитку. Таким чином, саме Верховна Рада відповідає за визначення стратегічного вектора розвитку України. Як наслідок, мета державного управління залежить від мети політичних сил, що формують Кабінет Міністрів України та затверджують його Програму діяльності. Існування в Україні двох протиборчих політичних напрямів, орієнтованих на ЄС та СНД, призводить до того, що стратегічний вектор розвитку України періодично змінюється. Це негативно впливає як на внутрішній стан України, так і на взаємодію зі світовою спільнотою.
Проблема виявлення вектора розвитку актуальна для соціальних систем будь-якого розміру, та вимагає системного аналізу її оточення [2]. У зв’язку з цим серед багатьох існуючих напрямів системних досліджень [3] особливу увагу привертає системологічний підхід [4], з точки зору якого система повинна бути спроможною виконувати функцію, що необхідна надсистемі. Таким чином, при системологічному підході до аналізу кінцевого результату і досягнутого ефекту державного управління необхідно розглядати країну як систему, що повинна задовольняти запит надсистеми. Очевидно, мета розвитку системи має бути узгодженою із запитом надсистеми. Іншими словами, система повинна розвиватися в напрямку спроможності виконувати функцію, яка необхідна надсистемі.
Для формального опису запиту надсистеми використовуються наступні поняття. Множина K={K1, K2, …, Km, …, KM} критеріїв відповідності системи запиту надсистеми, де Km – критерій, що має номер m, M – кількість критеріїв. Множина Km={km,1, km,2, …, km,n, …, km,N(m)} значень критерію Km, де km,n – значення критерію Km, що має номер n, N(m) – кількість значень критерію Km. Система, що оцінюється надсистемою за критерієм Km значенням km,1, повністю відповідає запиту надсистеми за цим критерієм. Зростання номера значення відповідає все більшому відхиленню системи від вимог надсистеми, тобто значення з меншим номером вважаються кращими за значення з більшим номером: km,i > km,j, при i < j. Відношення Rm={(km,i, km,j)єKm×Km| i < j} є формальним описом шкали значень критерію Km, тобто позначення (km,i, km,j) та km,i > km,j є еквівалентними. Запитом надсистеми є вектор (k1,1, k2,1, …, km,1, …, kM,1), кожний компонент якого має найкраще значення за певним критерієм. Якщо використовувати для опису значення тільки його номер, тоді запит надсистеми позначається вектором (1, 1, …, 1), що складається з M одиниць.
Для формального опису мети системи використовуються наступні поняття. Множина C={C1, C2, …, Cq, …, CQ} критеріїв досягнення мети системи, де Cq – критерій, що має номер q, Q – кількість критеріїв. Множина Cq={cq,1, cq,2, …, cq,p, …, cq,P(q)} значень критерію Cq, де cq,p – значення критерію Cq, що має номер p, P(q) – кількість значень критерію Cq. Система, що оцінює досягнення мети за критерієм Cq значенням cq,1, повністю досягла мети за цим критерієм. Зростання номера значення відповідає все більшому відхиленню системи від мети, тобто значення з меншим номером вважаються кращими за значення з більшим номером: cq,i > cq,j, при i < j. Відношення Sq={(cq,i, cq,j)єCq×Cq| i < j} є формальним описом шкали значень критерію Cq, тобто позначення (cq,i, cq,j) та cq,i > cq,j є еквівалентними. Метою системи є вектор (c1,1, c2,1, …, cq,1, …, cQ,1), кожний компонент якого має найкраще значення за певним критерієм. Якщо використовувати для опису значення тільки його номер, тоді мета системи позначається вектором (1, 1, …, 1), що складається з Q одиниць.
Мета системи повністю узгоджується із запитом надсистеми, коли: множина критеріїв досягнення мети системи співпадає із множиною критеріїв відповідності системи запиту надсистеми, тобто C=K; співпадають множини значень відповідних критеріїв, тобто Cq=Km при q=m; співпадають шкали відповідних критеріїв, тобто Sq=Rm при q=m. За цих умовах можна гарантувати, що мета системи буде співпадати із запитом надсистеми: (c1,1, c2,1, …, cq,1, …, cQ,1) = (k1,1, k2,1, …, km,1, …, kM,1). Інакше мета може бути не узгоджена із запитом.
З точки зору системології Україна є системою, що знаходиться у пошуку надсистеми. Тому Україні треба вимагати від будь-якої надсистеми (ЄС, СНД або інших) формального опису вимог до себе у вигляді критеріїв відповідності та шкал їх значень. Кожен громадянин України повинен розуміти вектор розвитку держави. Тому відповідні нормативно-правові документи повинні містити формальний опис мети держави у вигляді критеріїв досягнення та шкал їх значень.
Формальний опис мети та запиту дозволяє аналізувати їх узгодженість та змінювати вектор розвитку України відповідно до вимог обраної надсистеми, або змінювати надсистему, запит якої не відповідає меті розвитку держави. Необхідною умовою відповідності мети та запиту є покращення стану країни до сталого в процесі досягнення її мети. Невідповідність критеріїв, їх значень та шкал призводить до несталого, кризового та катастрофічного стану країни відповідно. Таким чином, помилкове визначення вектора розвитку держави або її надсистеми не дозволяє країні досягти сталого стану.
Список використаної літератури:
1. Конституція України / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2007. — 64с.
2. Takatoshi Imada Self-Organization and Society / Takatoshi Imada. — Springer, 2008. — 224 p.
3. Панкратова Н. Д. Становление и развитие системного анализа как прикладной научной дисциплины / Наталья Дмитриевна Панкратова // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2002. — № 1. — С. 65—94.
4. Мельников Г. П. Системология и языковые аспекты кибернетики / Геннадий Прокопьевич Мельников. — М. : Советское радио, 1978. — 366 с.